Ви знаходитесь тут:
- Головна
- Поетична сторінка
Поетична сторінка
Наша школа – рідний дім.
Затишно і тепло в нім.
Липи радісно стрічають,
Вчителів, дітей вітають.
Ніби вчора попрощались,
А сьогодні – знову в клас!
Дзвоник радісно лунає,
На урок скликає нас.
В твої очі заглядають
Пустотливі малюки.
Кожен день ти їх навчаєш
Й пролітають так роки…
Двадцять років… Ніби вчора
З острахом ти йшов у клас…
І усміхнено вітала
Школа, рідна для всіх нас.
Що не день – і нова радість,
Бо ідеш до школи знов!
Не страшна тобі і старість,
В серці ж бо живе любов!
І вбачаєш своє щастя
В гамірливій дітлашні,
Й дякуєш ти долі часто
За роки ці чарівні.
Наталія Нерослик
Наталія Нерослик
Де вітер сплітає березові коси
І липовий цвіт ароматом п'янить,
Ялинові віти сягли високості –
Там вуликом школа шумить-гомонить.
Веселі шкільного дзвінка переливи
Малиново кличуть дітей на урок.
Як мати, надійна, до всіх справедлива,
Оселя шкільна зустріча діточок.
Вона забере їх від тата і мами
І поведе у незнані шляхи
Не завжди легкими шкільними стежками.
Та варта мета, щоб її досягти.
Невдачі і злети – все буде в дорозі.
І радість, і сльози, і перше “люблю”…
В задумі стою на шкільному порозі
І Господа вже за онуків молю.
Наталія Больбат
Наталія Больбат
Вчителька
Липову алею
Не забуть ніколи,
Стежечку топтала
Від дому до школи.
Від дому до школи –
Вже багато років.
Тисячі прочитаних
Фізики уроків.
Тисячі конспектів
І ночей безсонних,
Зошитів дитячих,
Формул і законів.
Вчителько рідненька
Вічна ти єси.
Нехай тобі буде
З води і роси
Липову алею
Не забуть ніколи,
Стежечку топтала
Від дому до школи…
Лідія Бердниченко
Я – учитель, та я не про себе,
А про тих, хто колись мене вчив
Рідну землю любити і небо,
Шанувати хлібину й батьків.
Я про вас, мої щирі колеги,
Хто обрав цей неміряний труд.
І хоч часом буває нелегко
Ваше серце і помисли тут.
І про юнь, що, дивись, не злякалась
День у день починати урок.
Бо в дитинство ясне закохалась
І веде його в світ, до зірок!
Я – учитель, та я не про себе…
Наталія Больбат
Осіння палітра –
жовто-зелено-червоно-коричнева
Музика осені – мелодії першого
дзвоника плин.
А як же дівчаткам білі банти-
жоржини у косах личать!
А хлопцям – зосереджений погляд
майбутніх (від слова “мужніти”)
мужчин…
Валентина Мазур